5 клас

Мета: формувати початкові знання про історичний час та одиниці його вимірювання;  знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата; розвивати хронологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: Власов В. Вступ до історії У країни. — К .: Ґенеза, 2013; роздавальний    матеріал; паперове коло, на якому прикріплені папірці з датами на клейкій основі; ілюстрації, на яких зображені різні предмети.
Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу», «ера».
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація знань учнів
  1. Що вивчає наука історія?
  2. Для чого потрібно вивчати історію?
  3. Що вивчає всесвітня історія?
  4. Що вивчає історія України?
  5. Назвіть відомих вам українських вчених-істориків.
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
« Загадкові картинки »
  Учитель складає віялом ілюстрації, на яких зображені різні предмети: сонячний годинник, водяний годинник, електронний годинник, механічний годинник, пісочний годинник і пропонує учням по черзі витягти одну із картинок.
У ч и т е л ь. Усі предмети, які ви витягли, безпосередньо пов’язані з темою уроку. Поміркуйте, про що ми будемо сьогодні говорити?
Повідомлення теми та мети уроку.
У ч и т е л ь. А щоб зрозуміти, як давно сталася та чи інша подія, ми навчимося працювати зі стрічкою часу.
ІІІ . Вивчення нового матеріалу
Працюємо з поняттями
У ч и т е л ь. Досліджуючи минувшину, завжди відповідаєш на запитання: коли сталася та чи інша подія? Дізнатися про це дозволяє хронологія — наука про вимірювання часу. (Записати визначення поняття в зошити.)
 У ч и т е л ь.   Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)                         У ч и т е л ь. Оскільки хронологія — наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати.     Дата — це точний час певної події. (Записати визначення поняття в зошити.) Назвіть по одній даті зі свого життя.
Працюємо зі стрічкою часу
 До н.е. ▌        ▌        ▌        ▌        ▌                ▌        ▌        ▌        ▌        ▌                    Н.е.                                                                                                                          
             V       ІV      ІІІ        ІІ         І                  І        ІІ        ІІІ       ІV       V
   Наголошуємо на тому, що 100, 200 — останні роки століття, 101, 201 — перші роки наступного століття.
   Роздаємо картки з датами кожному з учнів (100 р. до н. е., 359, 782, 814). Учні мають визначити століття, до якого належать запропоновані дати.
У ч и т е л ь. Не можна зрозуміти історичну подію, не уявивши собі, де і коли вона відбулася.
   Учитель записує на дошці слова «тисячоліття», «ера», «століття», «десятиліття». Учні мають розташувати у зростаючому порядку відрізки часу: тисячоліття, ера, десятиліття, століття.
  1. Позначте на лінії часу V ст. до н.е., у якому жив давньогрецький історик Геродот.
  2. Обчисліть, скільки минуло років від народження історика Михайла Грушевського
( 1866 ). ( 2013 – 1866 = 147 )  
  1. У якому році відбулася подія, якщо відомо, що від неї минуло 500 років. Вкажіть, яке це століття? ( 2013 – 500 = 1513; ХVІ ст. )
Запитання та завдання
2. Зобразіть стрічку часу. Позначте умовний початок нашої ери цифрою нуль.
3. Розташуйте у зростаючому порядку дати народження своїх рідних та власний день  народження. Прокоментуйте зроблене.
   Учні оцінюють одне одного, починаючи словами: «На мою думку... Я вважаю...»
2.  Повторити терміни та поняття





100 р. до н. е.,
359,
782,
814.
_____________________
100 р. до н. е.,
359,
782,
814.
_____________________
100 р. до н. е.,
359,
782,
814.
_____________________
100 р. до н. е.,
359,
782,
814.

      100 р. до н. е.,
359,
782,
814.
_____________________
100 р. до н. е.,
359,
782,
814.
_____________________
100 р. до н. е.,
359,
782,
814.
_____________________
100 р. до н. е.,
359,
782,

814.

Немає коментарів:

Дописати коментар