6 клас

Тема.        Давньоєврейське царство. Халдейське царство.

Мета.        Розглянути історію переселення євреїв, ознайомити учнів з періодом утворення,  розквіту та причинами занепаду Давньоєврейського та Халдейського царств; сприяти розвиткові пізнавального інтересу та формуванню навичок самостійної роботи учнів; виховувати почуття відповідальності та толерантності до представників іншої релігії.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання. Карта « Передня Азія в ІІІ – І тис. до н.е. », контурні карти та атласи з історії стародавнього світу (6 клас), « Біблія », зразки текстів для учнів, зразки таблиць « Культурні досягнення стародавніх халдеїв », наочність.

                                                    

                                                     Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

       1. Заселення євреями Палестини.

       2. Основні віхи історії Ізраїльсько – Іудейського царства.

       3. Утворення Халдейського царства.

       4. Культурні досягнення халдеїв.

       5. Завоювання Вавилонії персами.

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

V.   Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

І.      Шановні діти! На минулих уроках ми з вами уже познайомилися з деякими стародавніми державами Передньої Азії (Шумер, Аккад, Вавилонія, Ассирія, Фінікія), а сьогодні – дізнаємося про Ізраїльсько – Іудейське та Халдейське царства, історію їх утворення, розвитку та причини занепаду.

ІІ. Фронтальне опитування.

           Один з учнів стоїть біля карти і показує ті географічні об’єкти, які називають інші учні. 

1.     Що означає назва краю « Месопотамія »?

2.     Чому легенда про всесвітній потоп виникла не в Єгипті, а в Месопотамії?

      3. Що таке іригаційна система землеробства?

4.     На місці якої держави виникла Вавилонія? Який її цар прославився найбільше? Чим? Коли він правив?

5.     Що таке держава?  Що таке імперія?

6.     Чому Ассирію вважають справжньою імперією стародавнього світу? На який період припадає розквіт Ассирії?

7.     Перелічіть переваги ассирійської армії перед іншими арміями.

8.     Що таке колонія? Яка держава Передньої Азії засновувала колонії?

9.     Назвіть найбільші міста Фінікії.

10.   Які фінікійські товари мали найбільший попит в інших країнах?

                                Історичні задачі

1.     Близько 3300 р. до н.е. в стародавніх шумерів виникає писемність.  У якому тисячолітті це відбулося? (ІV тис до н.е.)

2.     Вавилонський цар Хаммурапі почав правити в 1792 р. до н.е. Його правління тривало до 1750 р. до н.е. Скільки років правив цар?

     (42 роки)

3.     У 146 р. до н.е. римляни знищили місто – колонію Карфаген, яке проіснувало 668 років. У якому році був заснований Карфаген?   (814 р. до н.е.)

                                      Знайди помилку

         ( Учні знаходять помилку в тексті, працюють з атласами,                             показують географічні об’єкти на карті.)

1.     Назва Межиріччя, або Багаторіччя виникла тому, що ця місцевість розташована там, де протікають дві великі річки – Тигр і Євфрат. (Багаторіччя)

2.     На південному узбережжі Середземного моря була розташована країна Фінікія. Найбільшими містами фінікійців були Тір, Бібл, Ніневія. Фінікійці винайшли клинопис. (Південне узбережжя Середземного моря, Ніневія, клинопис)

3.     На березі річки Євфрат, яка впадає у Бенгальську затоку, стоїть місто Мемфіс (аккадською «Баб – Ілу», що означає «Ворота Божі»). В цьому місті правив цар Хаммурапі. ( Бенгальська затока, Мемфіс)

ІІІ. . Вивчення нового матеріалу.

1.     Заселення євреями Палестини.

 ( Діти працюють з атласами, вчитель – біля карти. )

   На східному узбережжі Середземного моря розташована ще одна країна-   Палестина. За природними умовами вона поділяється на три частини: низину вздовж моря, нагір’я від низини до р. Йордан і скелясте Зайордання. Через усю Палестину проходять два гірські пасма; з півночі на південь тече р. Йордан, яка на своєму шляху утворює Генісаретське озеро, а потім впадає у Мертве море (в ньому дуже солона вода).Місцеве населення займалося тут землеробством, а в Зайорданні – скотарством.  

   У давнину Палестина називалась Ханаан, а її жителі – хананеї. Крім хананеїв, тут проживало ще плем’я  філістимлян (давньоєврейською – «пелештим» ) – звідси і назва країни – Пелештим, або Палестина.

  У ІІ тис. до н.е. єврейські племена почали завойовувати Палестину. Євреї – кочові племена, які переселились до Палестини з-за р.Євфрат («зарічні люди»).

  З Біблії – священного писання для християн та іудеїв, а також цінного історичного джерела, ми дізнаємося, що до Ханаану (Палестини) прийшло плем’я на чолі з вождем Авраамом із міста Ур і, перемігши хананеїв та філістимлян, оселились тут.

  Євреї жили великими родами, на чолі яких стояли вожді – патріархи. Таких родів було 12. Вони вірили в єдиного Бога – Ягве. У євреїв існувало рабство. Рабами ставали військовополонені, а також боржники, які не могли повернути борг.

  У ХV ст. до н.е. Палестину захоплює єгипетський фараон Тутмос ІІІ. Євреїв – рабів єгиптяни примушували тяжко працювати на полях, на будівництві храмів і гробниць. Лише у 1250р. до н.е., за правління Рамзеса ІІ, євреїв звільнив від єгипетської неволі вождь Мойсей (про це свідчить біблійна легенда). (Вчитель використовує Біблію, як історичне джерело.)

     2. Основні віхи історії Ізраїльсько – Іудейського царства.

                                                                                                                    

  У ХІ ст. до н.е. в Палестині утворюються два царства: у північній частині – Ізраїльське ( цар Саул ), а в південній – Іудейське ( цар Давид, який спочатку служив у Саула зброєносцем і музикантом, а потім утік від нього і створив власну державу ). (Вчитель використовує Біблію.  Учні позначають на контурних картах обидва царства.)

  У 1004 р. до н.е., після смерті Саула Давид об’єднує обидві держави в Ізраїльсько – Іудейське царство.  

 

   Найбільшої могутності Ізраїльсько – Іудейське царство досягло за часів царя Соломона ( 964 – 928 рр. до н.е. ). Він не вів загарбницьких воєн, а займався мирним будівництвом. Соломон уславився як мудрий правитель і справедливий суддя. (Вчитель, спираючись на Біблію, розповідає легенду про суд царя Соломона).

  Проте, одразу після смерті царя Соломона, в Х ст.до н.е. його держава розпалася на дві частини – Ізраїль та Іудею, які постійно між собою ворогували. Столицею Ізраїльського царства стала Самарія, а Іудейського – Єрусалим. (Учні позначають на контурних картах столиці обох царст.)

  Війна ослабила обидві держави і цим скористалися вороги. У VІІІ ст. до н.е.  Ассирія захопила Ізраїль, а у VІ ст. до н.е. вавилонський цар Навуходоносор ІІ завоював Іудею.

3.  Утворення Халдейського царства.

 ( Діти працюють з атласами, вчитель – біля карти.)

  Вавилон – держава, що існувала в Південному Межиріччі; особливого піднесення набула за царя Хаммурапі, відомого своєю господарською діяльністю і законами; пізніше занепала і була підкорена Ассирією; під час нового піднесення Вавилону, у VІІ ст. до н.е. (разом з Мідією – державою, що знаходилась на схід від Межиріччя), розгромила Ассирію.

   Відроджена Вавилонська держава називалася Халдейським царством. Своєю назвою вона завдячує халдеям – семітським племенам, які жили в Південній Месопотамії. У І тис. до н.е. халдеї захопили землі біля Перської затоки і утворили тут свою державу. Столицею Халдеї було місто Ур. У 626 р. до н.е. халдейський цар Набопаласар захопив Вавилон. Так халдеї запанували у Вавилонії. Особливого піднесення Халдея досягає за царювання Навуходоносора ІІ (605 – 562 рр. до н.е.). Він велику увагу приділяв розвиткові господарства країни: розчищали канали та будували нові, опікувався торгівлею, будував чудові дороги, наказував насаджувати сади і парки, зводити оборонні споруди.

     4. Культурні досягнення халдеїв.

   За Навуходоносора ІІ місто Вавилон стає і неприступною фортецею, і одним із найпрекрасніших міст стародавнього світу. Давайте опрацюємо кілька історичних джерел, в яких розповідається про тогочасний Вавилон.

( Учні опрацьовують зразки текстів, відповідають на питання вчителя.)

  Пропоную вам також розглянути таблицю « Культурні досягнення стародавніх халдеїв ». ( Опрацьовується таблиця. ) Отже, як бачимо в Халдейському царстві було відроджено не лише економічну, а й культурну могутність Давньої Месопотамії.

       5. Завоювання Вавилонії персами.

    Проте відродження Вавилона і розквіт Халдейського царства були не довгими. Причинами занепаду були:

1)    посилення міжусобиць після смерті Навуходоносора ІІ;

2)    останній вавилонський цар Набонід (556 – 539 рр. до н.е. ) не знаходив спільної мови зі знаттю й жерцями, він навіть не жив у Вавилоні;

3)    жерці й вельможі допомогли персам захопити Вавилон.

У 539 р. до н.е. кочівники – перси захопили Вавилон, де правив син Набоніда Валтасар.

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

1.     Коли євреї захопили Палестину?

2.     Хто заснував Ізраїльське царство? А хто – Іудейське?

3.     Коли правив цар Соломон?

4.     Яке місто стало столицею Халдейського царства за правління Набопаласара?

5.     В якому році перси захопили Вавилон?

« Асоціації ».  ( Вчитель показує учням предмети, які вказують на різні факти чи події з історії Давньоєврейського та Халдейського царств: Біблія, лялька (суд Соломона), шило (при його допомозі у євреїв ставали рабами вільні люди), лев (його зображення було на полив’яних плитках, що прикрашали ворота Іштар), табличка з написами на різних мовах (Вавилонське стовпотворіння), малюнок на якому зображено сад (сади Семіраміди).

V.   Підсумки уроку.(Вчитель підводить підсумки, оцінює учнів)

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати §17,§19 підручника; скласти історичні задачі з новими датами, записати у робочий зошит.

Тема.  Міфи та релігія Стародавнього Єгипту.

Мета. Сформувати в учнів уявлення про релігію та міфологію стародавніх єгиптян; сприяти розвиткові навичок самостійної роботи та аналітичного мислення; виховувати інтерес до вивчення історії стародавнього світу.

Тип уроку. Практичне заняття.

                                       План вивчення нового матеріалу

1.     Найдавніші культи.

2.     Давньоєгипетські міфи.

3.     Віра в загробне життя.

4.     Культ фараона.

5.     Релігія в житті єгиптян.

                                                       Хід уроку

  Сьогодні, ми з вами, з’ясуємо які явища природи, суспільного життя, уявлення людини відображалися у віруваннях стародавніх єгиптян. Дізнаємося яку роль відігравала релігія в їхньому житті.

                                           Актуалізація опорних знань

1.     Робота з картою.

-         Покажіть на карті Стародавній Єгипет, в якій частині Африки він знаходився?

-         Покажіть річку, яка протікає в цій країні, покажіть її дельту. ( Ніл )

-         В яке море впадає річка Ніл? ( Середземне )

-         Які пустелі і плоскогір’я оточують Єгипет? (Лівійське плоскогір’я, пустелі Сінайського п-ва, Сахара)

-         Яке море знаходиться на схід від Єгипту? ( Червоне )

-         Покажіть Верхній та Нижній Єгипет.

-         Покажіть міста-столиці Мемфіс та Фіви.

2.      Дайте визначення поняттю. ( Вчитель пропонує учням надруковані на    листочках поняття )

1.     Африка.

2.     Бархани.

3.     Ном.

4.     Держава.

5.     Фараон.

6.     Іригаційне землеробство.

7.     Шадуф.

8.     Сандалії.

3.     Робота з історичними документами.

Про кого йдеться в цьому історичному документі:

 

  « Ти рівний Ра (богові Сонця) в усьому, що робиш, все, чого хоче твоє серце, здійснюється. Коли ти вночі чого забажав, це здійсниться скоро, з приходом світанку. Ми бачили багато твоїх чудових справ від часу, як ти став правителем, і ми не чули і не бачили нічого, що було б їм рівне. Що з твоїх вуст виходить, дорівнює словам бога ».

  Учитель. Влада фараона була необмеженою, а сам фараон прирівнювався до богів.

4.     Розв’язування хронологічних задач.

1.     Коли утворилася єдина держава в Стародавньому Єгипті? Скільки часу пройшло від об’єднання Єгипту? ( у 3000 році до н.е.;≈5000 років )

2.     18- літній фараон Тутанхамон помер у 1342 р. до н.е. Коли народився цей давньоєгипетський правитель? ( 1342 + 18 = 1360 р. до н.е. )

                                       

                                       Вивчення нового матеріалу

1.     Найдавніші культи.

  У давнину кожний народ мав свої вірування та поклонявся власним богам. Те саме відбувалося в долині річки Ніл. Не розуміючи явищ природи, єгиптяни, як і інші народи, поклонялися їй. Серед давніх релігій ( віри в існування надприродних, божественних сил, які створили світ і людину ) єгипетська є однією з найскладніших. Кожний оазис, кожний ном мали своїх богів. Об’єднання Єгипту привело до об’єднання та поширення богів, риси яких були схожими. Віра в різних богів називається політеїзмом ( вчитель записує це поняття на дошці, а учні – в зошит ).

Служіння та поклоніння цим богам становить основу релігійного культу  ( від лат. cultus – шанування ). Розповіді про життя богів, створення світу, пригоди героїв єгиптяни вклали в міфи ( з грецької – «переказ» ). ( Вчитель записує це поняття на дошці, а учні – в зошит .)

    У єгиптян існувала велика кількість різних богів (вчитель роздає учням карточки з          іменами богів ):

-           Ра ( Амон-Ра ) – бог Сонця. Зображували в людській подобі з головою

                             сокола. На голові – осяйно виблискує сонячний диск.   Символ – жук-скарабей.

                             ( Щоранку Ра на золотому човні випливає з-за східних гір і               рухається по небу на захід, даруючи світу тепло і світло. Вечоріє коли човен Ра на заході неба спускається з небес і запливає у ворота підземного царства.)

-         Тот – бог Місяця, мудрості та письма, справедливого суду. Уявляли з

                             головою птаха ібіса з довгим дзьобом. Навчив людей читати

                             й писати.

-         Маат – богиня правосуддя. Судила душі померлих.

-         Анубіс – бог мертвих. Зображували з головою шакала.  Приводить душі

                             померлих в потайбічний світ.  

-         Озіріс – бог потайбічного світу, рослинності та природи. Уявляли з короною

                             на голові, бо існував міф, що колись він правив у Єгипті,  після смерті воскрес і став богом у царстві мертвих.

-         Сет – бог зла, насильства та руйнування. Уявляли рудим, як гарячий суховій.

-         Ізіда – дружина Озіріса.

-         Гор – син Озіріса, покровитель влади фараона. Уявляли з головою сокола.

-         Нут – богиня неба. Уявляли то жінкою, то небесною коровою із зірками на

                             тілі.

-         Сохмет – богиня війни. Жінка з головою левиці.

-         Хатор – богиня краси та кохання. Жінка з головою корови.

-           Хапі – бог Нілу. Ллє з глека воду. Від нього залежить наскільки  

                             повноводним  буде  Ніл.

-         Бастет – богиня-кішка. Знищувала мишей і берегла врожай.

-         Собк – бог-крокодил. Якщо необережну людину з’їдав крокодил – бог виявив

                               велику ласку.

    Єгиптяни не вбивали тварин, бо вважали їх за живих богів. Коли вони помирали, з них робили мумії і ховали з великими почестями на спеціальних кладовищах.

    На зображеннях богів і фараонів ( земне втілення богів ) – анх – символ життя, він нагадує хрест. Золота налобна змія ( урея ) – символ вогненного ока Сонця, яке знищує всіх ворогів світла. Намиста-коміри – символізували Сонце – своїми «променями» охороняли душу кожного єгиптянина. Лотос – символ природи, життя, воскресіння.

    Практична робота. ( Виконати завдання 1на ст. 54 підручника. Автори: О.Г. Банд-

                                        ровський, В.С. Власов )

2.     Давньоєгипетські міфи.

    Скласти уявлення про релігійні вірування давніх єгиптян нам допомагають міфи. Вони відбивали фантастичні уявлення людей про світ, природу, життя людини. Давайте і ми зазирнемо до єгипетської міфології.

                                    ( Учні опрацьовують карточки з міфами.)

  Картка № 1. Міф про створення світу.

  Спочатку існувало саме лиш море, згодом на морі з’явилося яйце, з яйця зросла квітка лотоса. У його пелюстках, що розкрилися, сиділо божественне немовля, поява якого освітила землю. Це було Сонце. Сонце породило всіх інших богів.

  Картка № 2. Міф про Озіріса.

  Озіріс був сином бога землі Геба і богині неба Нут. Озіріс був царем Єгипту. Він навчив людей рільництву, ремеслам, дав їм закони і привчив шанувати богів. Злий бог Сет – володар пустелі, розпеченого вітру та солоної води, пройнятий чорною заздрістю до свого брата Озіріса, підступно вбив його й кинув понівечений труп у Ніл. Хвилі принесли тіло до фінікійського міста Бібл, де його знайшла дружина Озіріса Ізіда. Удова таємно поховала тіло чоловіка. Коли син Озіріса Гор підріс, він убив Сета й оживив батька. Тіло Озіріса проросло колоссям, і життя повернулося до нього. Відтоді щовесни, коли з’являються нові пагони, єгиптяни святкують відродження Озіріса. Землю заповів Озіріс своєму сину Гору, а сам став правити підземним царством.

3.  Віра в загробне життя.

    Єгиптяни розглядали смерть як шлях в інше, краще життя. Вважалося, що кожна людина має три тіла: фізичне ( Ах ), духовного двійника ( Ка ) і душу ( Ба ). Для того щоб вони існували вічно, необхідно було зберегти тіло померлого. Тому єгиптяни бальзамували тіло – виготовляли з нього мумію. Для цього з тіла виймали нутрощі ( їх зберігали в окремих глечиках ) і занурювали його у спеціальний розчин соди на 70 днів. Після цього тіло обмотували полотняними бинтами, просоченими пахучими смолами. Між шарами бинтів клали коштовності та амулети. На голову забальзамованого тіла клали маску-портрет. Готову мумію клали в саркофаг і поміщали в гробницю.

   Єгиптяни вірили, що душа людини проходить через суд Озіріса. Маат з Тотом перевіряють правдивість слів померлого, зважують його серце, бо там міститься розум людини. Якщо померлий чинив погано, його кидають у пащу чудовиська – лева з головою крокодила, а за добрі діла людина потрапляла до раю – Іали.

   Практична робота. ( Виконати завдання 2 на ст. 55 підручника. Автори: О.Г. Банд-

                                        ровський, В.С. Власов )

     4.  Культ фараона.

    Спочатку єгиптяни вважали, що фараон – це бог Гор, що зійшов на землю. Пізніше фараона стали величати сином бога Амона-Ра. Як божество, фараон благословляв усі важливі події. Перед початком розливу Нілу він кидав у воду папірус із « наказом » річці розпочати розлив, починав оранку, зрізав перший сніп.

    Символами влади фараона були скіпетри ( ціпок землероба і посох пастуха як

символ того, що цар піклується про свій народ і є його захисником ), і корона ( Біла

вставлялася в Червону, як символ об’єднання Верхнього та Нижнього Єгипту ).         Божественну силу фараона уособлював сфінкс –  статуя лева з головою фараона. Її

висота – 20 метрів.

    Правителів ховали з великою пишністю у гробницях. Спочатку гробницями були піраміди, а пізніше почали будувати гробниці у вигляді підземних кімнат, вирубаних у скелях на західному березі Нілу. Найвідоміша піраміда – Хеопса ( збудована майже 5 тис. років тому; висота – 146,5 м.). Найвідоміша гробниця – Тутанхамона ( збудована майже 3,5 тис. років тому; знайдена у 1922 р. археологом 

Г. Картером та англійським лордом Карнарвоном.)

   Практична робота. ( Виконати завдання 3 на ст. 56 підручника. Автори: О.Г. Банд-

                                        ровський, В.С. Власов )

5.     Релігія в житті єгиптян.

    Для вшанування богів будувались храми, створювались статуї та фрески, жерці доглядали священних тварин і проводили ритуальні дійства. На честь богів відбувались свята. Релігія впливала на розвиток мистецтва, архітектури та літератури.

    У храмах не лише поклонялись богам. Єгипетські жерці стали зберігачами та охоронцями наукових знань, народних традицій та культури.

                                                         Підсумки уроку

-         Вчитель показує малюнки на яких зображено богів, а учні називають їх.

-         Вірування давніх єгиптян відображали їхні уявлення та спроби пояснити явища природи й суспільного життя, а віра у потайбічне життя спонукала в усьому коритися фараонові та його чиновникам.

-         Оцінювання учнів.

   

      Домашнє завдання

1.     Опрацювати § 10.

2.     Скласти кросворд, ребус чи хронологічну задачу до теми.

-            Ра ( Амон-Ра ) – бог Сонця. Зображували в людській подобі з головою

                             сокола. На голові – осяйно виблискує сонячний диск.   Символ – жук-скарабей.                          

-          Тот – бог Місяця, мудрості та письма, справедливого суду. Уявляли з

                             головою птаха ібіса з довгим дзьобом. Навчив людей читати

                             й писати.

-          Маат – богиня правосуддя. Судила душі померлих.

-          Анубіс – бог мертвих. Зображували з головою шакала.  Приводить душі

                             померлих в потайбічний світ.  

-          Озіріс – бог потайбічного світу, рослинності та природи. Уявляли з короною

                             на голові, бо існував міф, що колись він правив у Єгипті,  після смерті воскрес і став богом у царстві мертвих.

-          Сет – бог зла, насильства та руйнування. Уявляли рудим, як гарячий суховій.

-          Ізіда – дружина Озіріса.

-          Гор – син Озіріса, покровитель влади фараона. Уявляли з головою сокола.

-          Нут – богиня неба. Уявляли то жінкою, то небесною коровою із зірками на

                             тілі.

-          Сохмет – богиня війни. Жінка з головою левиці.

-          Хатор – богиня краси та кохання. Жінка з головою корови.

-            Хапі – бог Нілу. Ллє з глека воду. Від нього залежить наскільки  

                             повноводним  буде  Ніл.

-          Бастет – богиня-кішка. Знищувала мишей і берегла врожай.

-          Собк – бог-крокодил. Якщо необережну людину з’їдав крокодил – бог виявив

                               велику ласку.

-            Ра ( Амон-Ра ) – бог Сонця. Зображували в людській подобі з головою

                             сокола. На голові – осяйно виблискує сонячний диск.   Символ – жук-скарабей.                          

-          Тот – бог Місяця, мудрості та письма, справедливого суду. Уявляли з

                             головою птаха ібіса з довгим дзьобом. Навчив людей читати

                             й писати.

-          Маат – богиня правосуддя. Судила душі померлих.

-          Анубіс – бог мертвих. Зображували з головою шакала.  Приводить душі

                             померлих в потайбічний світ.  

-          Озіріс – бог потайбічного світу, рослинності та природи. Уявляли з короною

                             на голові, бо існував міф, що колись він правив у Єгипті,  після смерті воскрес і став богом у царстві мертвих.

-          Сет – бог зла, насильства та руйнування. Уявляли рудим, як гарячий суховій.

-          Ізіда – дружина Озіріса.

-          Гор – син Озіріса, покровитель влади фараона. Уявляли з головою сокола.

-          Нут – богиня неба. Уявляли то жінкою, то небесною коровою із зірками на

                             тілі.

-          Сохмет – богиня війни. Жінка з головою левиці.

-          Хатор – богиня краси та кохання. Жінка з головою корови.

-            Хапі – бог Нілу. Ллє з глека воду. Від нього залежить наскільки  

                             повноводним  буде  Ніл.

-          Бастет – богиня-кішка. Знищувала мишей і берегла врожай.

-          Собк – бог-крокодил. Якщо необережну людину з’їдав крокодил – бог виявив

                               велику ласку.

  Картка № 1. Міф про створення світу.

  Спочатку існувало саме лиш море, згодом на морі з’явилося яйце, з яйця зросла квітка лотоса. У його пелюстках, що розкрилися, сиділо божественне немовля, поява якого освітила землю. Це було Сонце. Сонце породило всіх інших богів.

  Картка № 2. Міф про Озіріса.

  Озіріс був сином бога землі Геба і богині неба Нут. Озіріс був царем Єгипту. Він навчив людей рільництву, ремеслам, дав їм закони і привчив шанувати богів. Злий бог Сет – володар пустелі, розпеченого вітру та солоної води, пройнятий чорною заздрістю до свого брата Озіріса, підступно вбив його й кинув понівечений труп у Ніл. Хвилі принесли тіло до фінікійського міста Бібл, де його знайшла дружина Озіріса Ізіда. Удова таємно поховала тіло чоловіка. Коли син Озіріса Гор підріс, він убив Сета й оживив батька. Тіло Озіріса проросло колоссям, і життя повернулося до нього. Відтоді щовесни, коли з’являються нові пагони, єгиптяни святкують відродження Озіріса. Землю заповів Озіріс своєму сину Гору, а сам став правити підземним царством.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

  Картка № 1. Міф про створення світу.

  Спочатку існувало саме лиш море, згодом на морі з’явилося яйце, з яйця зросла квітка лотоса. У його пелюстках, що розкрилися, сиділо божественне немовля, поява якого освітила землю. Це було Сонце. Сонце породило всіх інших богів.

  Картка № 2. Міф про Озіріса.

  Озіріс був сином бога землі Геба і богині неба Нут. Озіріс був царем Єгипту. Він навчив людей рільництву, ремеслам, дав їм закони і привчив шанувати богів. Злий бог Сет – володар пустелі, розпеченого вітру та солоної води, пройнятий чорною заздрістю до свого брата Озіріса, підступно вбив його й кинув понівечений труп у Ніл. Хвилі принесли тіло до фінікійського міста Бібл, де його знайшла дружина Озіріса Ізіда. Удова таємно поховала тіло чоловіка. Коли син Озіріса Гор підріс, він убив Сета й оживив батька. Тіло Озіріса проросло колоссям, і життя повернулося до нього. Відтоді щовесни, коли з’являються нові пагони, єгиптяни святкують відродження Озіріса. Землю заповів Озіріс своєму сину Гору, а сам став правити підземним царством.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------      

  Картка № 1. Міф про створення світу.

  Спочатку існувало саме лиш море, згодом на морі з’явилося яйце, з яйця зросла квітка лотоса. У його пелюстках, що розкрилися, сиділо божественне немовля, поява якого освітила землю. Це було Сонце. Сонце породило всіх інших богів.

  Картка № 2. Міф про Озіріса.

  Озіріс був сином бога землі Геба і богині неба Нут. Озіріс був царем Єгипту. Він навчив людей рільництву, ремеслам, дав їм закони і привчив шанувати богів. Злий бог Сет – володар пустелі, розпеченого вітру та солоної води, пройнятий чорною заздрістю до свого брата Озіріса, підступно вбив його й кинув понівечений труп у Ніл. Хвилі принесли тіло до фінікійського міста Бібл, де його знайшла дружина Озіріса Ізіда. Удова таємно поховала тіло чоловіка. Коли син Озіріса Гор підріс, він убив Сета й оживив батька. Тіло Озіріса проросло колоссям, і життя повернулося до нього. Відтоді щовесни, коли з’являються нові пагони, єгиптяни святкують відродження Озіріса. Землю заповів Озіріс своєму сину Гору, а сам став правити підземним царством.

     Картка № 1. Міф про створення світу.

  Спочатку існувало саме лиш море, згодом на морі з’явилося яйце, з яйця зросла квітка лотоса. У його пелюстках, що розкрилися, сиділо божественне немовля, поява якого освітила землю. Це було Сонце. Сонце породило всіх інших богів.

  Картка № 2. Міф про Озіріса.

  Озіріс був сином бога землі Геба і богині неба Нут. Озіріс був царем Єгипту. Він навчив людей рільництву, ремеслам, дав їм закони і привчив шанувати богів. Злий бог Сет – володар пустелі, розпеченого вітру та солоної води, пройнятий чорною заздрістю до свого брата Озіріса, підступно вбив його й кинув понівечений труп у Ніл. Хвилі принесли тіло до фінікійського міста Бібл, де його знайшла дружина Озіріса Ізіда. Удова таємно поховала тіло чоловіка. Коли син Озіріса Гор підріс, він убив Сета й оживив батька. Тіло Озіріса проросло колоссям, і життя повернулося до нього. Відтоді щовесни, коли з’являються нові пагони, єгиптяни святкують відродження Озіріса. Землю заповів Озіріс своєму сину Гору, а сам став правити підземним царством.